CZARTORYSKA Maria Cecylia z Grocholskich, w życiu zakonnym siostra Maria Ksawera od Jezusa (1833-1928) – działaczka religijna. Urodziła się 29.ХІ. w Piatnyczanach powiatu winnickiego Była córką Henryka i → Ksawery z Brzozowskich, Siostrą → Stanisława i → Tadeusza Grocholskich. Uczyła się w pensjonacie sióstr Sacre Coeur we Lwowie i pensjonacie Serca Jezusa w Turynie.

Maria Czartoryska *
Maria Czartoryska *

З0.Х. 1851 wyszła za mąż w Paryżu za syna →A. E. Czartoryskiego Witolda. „Dobra, pełna uroku […], stała się ozdobą paryskich salonów” (s. 27***). Wraz z mężem, który miał słabe zdrowie, jeździła do różnych kurortów, podróżując po Bliskim Wschodzie, w szczególności kilka lat spędziła w Kairze i okolicach, gdzie nauczyła się języka arabskiego. Po śmierci męża (1865) wróciła do Piatnyczan. Ozdobiła na kształt arabskich mieszkań jeden z pokojów w tamtejszym pałacu Grocholskich, a także w pałacu → Z. Brzozowskiego w Odessie. W pałacowej kaplicy w Piatnyczanach stworzyła witraż, reprezentujący św. Helenę z krzyżem.

Witold Czartoryski. Litografia M. Fajansa, środek XIX wieku **.
Witold Czartoryski. Litografia M. Fajansa, środek XIX wieku **.

26.XII.1873 wstąpiła do Zakonu Najświętszej Maryi panny z góry Karmel (karmelitki bose) w Poznaniu jako siostra Maria Ksawera od Jezusa. Podczas działań rządu Bismarcka przeciwko kościołowi katolickiemu (tzw. „Kulturkampf”) została eksmitowana z Poznańskiego klasztoru, podobnie jak inne zakonnice, które nie urodziły się w Prusach. 10.ХІ.1874 wraz z 10 mniszkami w towarzystwie swoich braci wyjechała z Poznania do Krakowa, gdzie została przyjęta do klasztoru karmelitek bosych przy ul. Wesołej. W następnym roku poznańskie zakonnice przeniosły się do domu, nabytego przy ul. Łobzowskiej kosztem braci Czartoryskich i jej posagu. W październiku 1898 r. Czartoryska została po raz pierwszy wybrana przeoryszą (na 3 lata), w listopadzie 1903 r. – po raz drugi. Przyczyniła się do budowy (1906) nowego budynku klasztornego (również na ulicy Łobzowskiej).

Dzięki Czartoryskiej rodzina Czartoryskich pomagała misjom jezuickim, zwłaszcza ojcu J. Beyzymowi, który zajmował się trędowatymi na Madagaskarze.

Siostra Maria Ksawera od Jezusa Czartoryska****.
Siostra Maria Ksawera od Jezusa Czartoryska****.

Czartoryska wyróżniała się głęboką pobożnością. „Była w jej naturze niezwykła harmonia, dobra i piękna, które w naturalny i radosny sposób promieniowały na otoczenie, wzbudzały sympatię, zaufanie i przyjaźń. Chętnie powtarzała: „Trzeba się uśmiechać, aby wywołać uśmiech Boga””****.

Zmarła 9.V.1928 w Krakowie, pochowana 11.V w tym samym miejscu na cmentarzu Rakowickim. Życie Czartoryskiej. opisał ks. Czesław Gil w książce „Księżna w trepkach”.

Enc. katol. (J. Filek); **Katalog, t. I, s. 215, t. 6, s. 97 (зобр. чоловіка Ч.); *Aftanazy, t. 10, s. 295, 297-299, 302,405,407,409,419 (s. 302); Boniecki, t. III, s. 330; ***Sobańska, s. 17,27, 29, 30,43, 52, 66, 73; Uruski, t, II, s. 393; – ****Ks. Maria Ksawera z Grocholskich: m. Maria Ksawera // http://czartoryski.fm.interia.pl/grocholska.htm.

Biogram pochodzi z książki ZNANI POLACY W HISTORII WINNICZYZNY autorstwa pani Wiktorii Kolesnyk.


ЧАРТОРИСЬКА, Чарторийська (Czartoryska) Марія Цецилія з Ґрохольських, у чернецтві сестра Марія Ксавера від Ісуса (1833-1928) – ре¬лігійна діячка. Народилася 29.ХІ. 1833 в П’ятничанах Вінницького пов. Була донькою Генрика та → Ксавери із Бжозовських, Сестрою → Стані¬слава й → Тадеуша Ґрохольських. Навчалася в пансіоні сестер Сакре-Кер у Львові та пансіоні Ссрця Iсусa в Tуринi.

Марія Чарториська*
Марія Чарториська*

З0.Х. 1851 вийшла заміж у Парижі за сина →А. Є. Чарториського Вітольда. «Гарна, по¬вна чарівності […], стала окрасою паризьких салонів» (s. 27***). Разом з чоловіком, який мав слабке здоров’я, їздила по різних курортах і подорожувала по Близькому Сходу, зокрема кілька років провела в Каїрі та його околицях, де вивчила арабську мову. Після смерті чоловіка (1865) повернулася до П’ятничан. Розмалювала на зразок арабських помешкань одну з кімнат у тамтешньому палаці Ґрохольських, а також у палаці → 3. Бжозовського в Одесі. У палацовій каплиці в П’ятничанах створила вітраж, який представляв св. Гелену з хрестом.

Вітольд Чарториський. Лiтографія М. Фаянса, середина XIX ст **.
Вітольд Чарториський. Лiтографія М. Фаянса, середина XIX ст **.

26.ХІІ.1873 вступила до Ордену Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (кармелітки босі) у Познані як сестра Марія Ксавера від Ісуса. Під час заходів уряду Бісмарка проти католицької церкви (т. зв. «Культуркампф») була випрова¬джена з Познанського кляштору, як і інші мо-нахині, які народилися не в Пруссії. 10.ХІ.1874 разом з 10 черницями в супроводі своїх братів виїхала з Познані до Кракова, де була прийнята до кляштору кармеліток босих на вул. Веселій. Наступного року познанські монахині перебра¬лися в будинок, набутий на вул. Лобзовській коштом братів Ч. та її посагу. У жовтні 1898 р. Ч. була вперше обрана пріорисою (на 3 роки), у листопаді 1903 р. – удруге. Спричинилася до будівництва (1906) нового кляшторного будинку (теж на вул. Лобзовській).

Завдяки Ч. родина Чарториських допомагала єзуїтським місіям, особливо отцю Я. Бейзиму, який опікувався прокаженими на Мадагаскарі.

Сестра Марія Ксавера від Ісуса Чарториська* * * *.
Сестра Марія Ксавера від Ісуса Чарториська* * * *.

Ч. відзначалася глибокою побожністю. «Була в її натурі надзвичайна гармонія добра та краси, які в природний і радісний спосіб випроміню¬вались на оточення, викликали симпатію, довіру та приязнь. Охоче повторювала: “Треба усміха¬тись, щоб викликати усмішку Бога”»****.

Померла 9.V.1928 в Кракові, похована 11.V там же на Раковіцькому цвинтарі. Життя Ч. опи-сав кс. Ч. Ґіль у книзі «Księżna w trepkach».

Enc. katol. (J. Filek); **Katalog, t. I, s. 215, t. 6, s. 97 (зобр. чоловіка Ч.); *Aftanazy, t. 10, s. 295, 297-299, 302,405,407,409,419 (s. 302); Boniecki, t. III, s. 330; ***Sobańska, s. 17,27, 29, 30,43, 52, 66, 73; Uruski, t, II, s. 393; — ****Ks. Maria Ksawera z Grocholskich: m. Maria Ksawera // http://czartoryski.fm.interia.pl/grocholska.htm.

Вікторія Колесник – Відомі поляки в історії Вінниччини

 


Biografia na portalu Wikipedia.