ҐРОХОЛЬСЬКИЙ (Grocholski) Ремігіуш Адам (1888-1965) – військовий діяч; псевд.: Brochwicz (Брохвіч), Miś (Місь), Doktor (Док¬тор), Inżynier (Інженер), Waligóra (Валіґура). Народився 22.VIII.1888 у Стрижавці Вінниць¬кого пов. Був сином → Тадеуша та гр. Зофії із Замойських. Закінчив гімназію в Одесі й історико-філологічний фак. Петербурзького ун-ту. Кілька років лікувався від туберкульозу в Закопаному й Давосі. Потім працював у Червоному Хресті на Кавказі.

Бл. 1914 р. перебував, імовірно, деякий час на Поділлі. Того року став членом ПТСГ. Від грудня 1914 р. служив у рос. армії: спочатку у військовій міліції Кавказу, а з липня наступно¬го року – офіцером для спеціальних доручень у намісника Кавказу. Організатор З’їзду поляків-військових у Батумі-Тифлісі був обраний його головою (ІІІ.1917). Від грудня того ж року командував II відділом III штабу Пол. корпусу на сході. У січні 1919 р. був заарештований у Варшаві як учасник (випадковий) спроби дер¬жавного перевороту ген. М. Янушайтіса, однак дуже швидко звільнений. Від березня 1919 р. офіцер Війська Пол.: спочатку командував ескадроном станкових кулеметів 12-го полку ула¬нів. Після закінчення І курсу військової школи Генерального штабу (VІІ-Х.1919) залишився в ній як перекладач. Від грудня того ж року був ад’ютантом 15-ї бригади піхоти, від липня 1920 р. – шефом ІІІ відділу штабу 2-ї дивізії кінноти, від серпня того ж року – референтом у III відділі штабу 6-ї армії. Брав участь у війні 1920 р., від вересня 1920 р. був шефом III від-ділу штабу групи ген. В. Єнджеєвського. У бе¬резні наступного року став шефом ПІ відділу в головнокомандуванні повстанчих військ під час III Шльонського повстання, зокрема був автором проекту операційного наказу № 1 про поч. повстання. У той час використовував псевд. Brochwicz

Був членом-засновником Т-ва військових знань (IX.1919) та аероклубу Польської Респуб¬ліки (1921). Від листопада 1921 р. служив інспе¬ктором східного кордону у Волинському воєв. У 1923 р. недовго працював у Військовому на¬уково-видавничому інституті, потім – перекла¬дачем у Вищій військовій школі. Закінчив курс перепідготовки в Центральній школі кінноти в Ґрудзьонді (1923-24) і IV курс перепідготовки у Вищій військовій школі (1924-25). Від жовтня 1925 р. був офіцером III відділу канцелярії Вій-ськової ради, від серпня 1926 р. – ад’ютантом → Ю. Пілсудського. У 1927 р. отримав звання майора. Від 1932 р. був командиром ескадрону, потім заступником командира 1-го полку кін¬них стрільців. 31.VIII.1934 вийшов у відставку, присвятив себе літературній і малярській праці. Опублікував ряд статей у фаховій військовій пресі.

З поч. війни 1939 р. організував у середині вересня конспіративний відділ «Brochwicz» для розвідницької діяльності на допомогу Само¬стійній операційній групі «Polesie». Під час нім. окупації очолював конспіративну організацію з такою ж назвою на Люблінщині; використову¬вав псевд. Brochwicz і Miś. Після підпорядку¬вання організації Союзу збройної боротьби у квітні – травні 1940 р. залишався поза справа¬ми. Був членом редакційного комітету часопи¬су «Biuletyn Żołnierski», видаваного від серпня 1940 р.
Весною 1941 р. подав командуванню Союзу збройної боротьби проект створення диверсійної організації, яка у випадку збройного конфлікту між Німеччиною та СРСР діяла б у тилу нім.- радян. фронту. Від вересня 1941 р. був шефом штабу та заступником командира, а від квітня 1942 р. до березня 1943 р. – командиром диве¬рсійної організації Союзу збройної боротьби й Армії Крайової «Wachlarz». Спершу мав звання майора, а від 11.ХІ.1942 – підполковника; діяв під псевд. Doktor, Inżynier, Waligóra. Потім ме¬шкав у Варшаві під прізвищем Жуковський. Під час Варшавського повстання від 1.IX.1944 був командиром V району (Мокотув Дольни). Важ¬ко поранений 25.IX, через 2 дні був вивезений з терену боротьби.

Після війни мешкав у Шклярській Порембі, а від 1954р. – у Варшаві. Був відзначений хрес¬том Доблесних (п’ятикратно), медаллю Незале¬жності з мечами (1934), хрестом Virtuti Militari V і IV кл.

Помер 17.III. 1965 в Каннах, похований на військовому цвинтарі в Лясках під Варшавою. Був одружений (шлюб 11.Х.І925 з Барбарою Четвертинською (21.VI. 1900, Суховоля -23.VII. 1970, Варшава), донькою кн. Северина Францішека Четвертинського та Зофії Барбари з Пшездзєцьких, учасницею Варшавського повстання, від¬значеною хрестом Доблесних. Мав з нею сімох синів і трьох доньок.

Список членов ПОСХ; — Remigiusz Adam Grocholski «Doktor»* //wilk.wpk.p.lfidj.pl/~whatfor/biog_grocholski.htm; Remigiusz Adam hr. Grocholski* //www.polskiebiografie.com/classifieds.php?a=2&b= 1262; *Remigiusz Adam hr. Grocholski* // https://www.grocholski.pl/ galeria/full/3_32.jpg; Wachlarz* //www.wilk.wpk.p.lodz. pl/~whatfor/wachlarz.htm; – ДАВО: ф. 904, oп. 21, српр. 19, арк. 163 зв.-164.