ҐРОХОЛЬСЬКИЙ (Grocholski) Станіслав Вінценти (1835-1907) – громадський діяч. Наро¬дився 8.VIII’ в П’ятничанах Вінницького пов. Був сином Генрика і → Ксавери з Бжозовських, братом → Тадеуша й → Марії Чарториської. За¬кінчив Петербурзький кадетський корпус. Слу¬жив у Кірасирському кінному гвардійському полку, 6.ІХ.1855′ вступив у дворянський полк. За умовами родинного поділу батьківського спадку (1892) отримав П’ятничани, Стадницю, Михайлівку, Коломиївку Вінницького пов., По¬тік, Війтівці, Воловодівку Брацлавського пов. Мешкав у П’ятничанах. Легітимувався разом з братом Тадеушем 1881 р. в Подільській губ. й отримав підтвердження графського титулу
Брав активну участь у житті Вінниці й Він¬ницького пов. Від 1889 р. був членом Вінниць¬кого повітового з чиншових справ присутствія. Обраний до Вінницького повітового комітету в справах земського господарства, зокрема на за¬сіданні комітету 4.VIII. 1905 оприлюднив свою доповідь «К вопросу о народном образовании: способ контроля раздаваемых земством субси¬дий» («До питання про народну освіту: спосіб контролю субсидій, які роздаються земством»). У 1904-07 рр. був гласним Вінницької міської думи. Кілька разів обирався присяжним засідателем у Вінницькому пов. Був головою опікунської ра¬ди вінницької філії Подільського сільськогоспо¬дарського синдикату з центром у Кам’янці (від її заснування до смерті). Брав участь у з’їзді поміщиків Подільської губ., на якому було засновано ПТСГ (28-31 .VIII. 1896’ в Проскурові), став чле¬ном ради т-ва, а потім головою відділення лісів¬ництва. Разом з братом Тадеушем заснував у Він¬ниці 1880 р. І позичково-ощадне т-во (т. зв. Се¬лянський банк), яке швидко розвинуло дуже ши¬року діяльність. Був головою його контрольної ради. У 1906 р. це т-во створило фонд стипендій ім. С. Г. Грохольського.
Збудував католицьку каплицю в Соболівці Вінницького пов. Після смерті у Вінниці відомо¬го укр. портретиста-живописця Яна Засідателя (2.III. 1893`) і його дружини Констанції з Федковичів (6.V. 1894`) був опікуном їхнього сина Вітольда (*26. VIII. 1878, Неаполь).
Помер 21.11.1907′ в Мюнхені, похований 1.IІІ` в родинній каплиці-мавзолеї коло Стрижавки. Був одружений (шлюб 29.ХІІ.1875 в Кракові) з гр. Бандою Замойською (1846-1922), донькою гр. Здзіслава та Юзефіни з Валіцьких, з якою мав сина → Здзіслава та доньок Марію (Собанська) і Гелену (21.V. 1888’ П’ятничани -1961). У ДАВО зберігаються листи Ґ. до членів Його родини**
Słow. geogr. (Pietniczany); Aftanazy, t. 10, s. 287, 299, 304, 413, 415 (s. 3040; Boniecki, t. VII, s. 68; Drwęca [Radzimiński Z.] Pietniczany i ich dziedzice, Kr., 1X78, s. 7; *Sobańska,s. 9, 10,11, 16-22, 24, 26, 27, 30, 34, 35, 37, 39-44,46-54, 57-58, 61-65, 67, 70, 72-78, 80, 89, 94, 99, 114, 116, 118-123, 152, 174, 199 (100 11 (зобр. дружини Г), 490; Urbański (1), s. 65; Uruski, 1. IV, s. 380; Walewski W. Wspomnienia o Podolu //PK, t. III, s. 44, 55; Grocholski Z. Pietniczany //Ibid., s. 95; Łazowski J. Okruchy wspomnień o Winnicy //Ibid., s. 218,222; —AK, 1900, c. 83; AK, 1904, c. 85,135; Kpaткие справочные сведения o некоторых русских хозяйствах, изд. II, вып. IV, СПб., 1904, с. 229-230; Отчет Винницкого ссудо-сберегательного товарищества, Вин., 1901, с. 4, 19, 22; Огчет ОП ПОСХ, 1906, с. 131-135; Список дворян Подол. губ., с. 165; Труды ПЕИСК, с. 203, 775; Труды первого съезда сел. хозяев, с. 7, 61; Гульдман, с. 339,368,374,395,421; Крылов, с. 207-210,245-248; Подол. хоз., 1915, № 9/10, с. 30 Юго-Зап. край, 1916, № 249, с. 2; – ДАВО: ф. 5, оп. 2, спр 4, apк. 19-20; ф. 174, оп. 3, спр. 535, арк. 24-25; ф. 200, оп. 1, спр. 131, арк. 80 зв-81, спр. 468, арк. З зв.-4, спр. 694, арк. 39 зв.^Ю, 95 зв-96, 206; ф. 230, оп. 1, спр. 1032, арк. 24; ф. 255, оп. 1, спр. 11, арк. 113-118 зв.; ф. 273, оп. 2, спр. 7, арк. 5 зв.-7, 11 зв.-13 зв., 66-67, 76-77, 103 зв.104 зв.; ф. 470, оп. 3, спр. 20а, арк. 251-252 зв.; **ф. 866, оп. 1, спр. 1-15, 17, 18, 20-25, 28, 29, 31, 33-37, 43, 48, 57, 59, 60, 66-69, 74, 76-79; ф. 904, оп. 4, спр. 9, арк. 28 зв.-29; ф. 904, оп. 11, спр. 24, арк. 85; ф. 905, оп. 2, спр. 23, арк. 7 зв.-8, спр. 31, арк. 27 зв.-28; ф. 905, оп. 4, спр. 12, арк. 84.