ҐРОХОЛЬСЬКИЙ (Grocholski) Францішек Ксавери (1730-1792) – політичний і гро-мадський діяч. Народився 2.ІХ у Вороновиці Вінницького пов. Був сином → Міхала й Анни з Радзімінських, братом → Марціна. Навчався в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Відбув кілька закордонних подорожей. Великий любитель мистецтва, збирав цінні твори мистецтва та книги.
Брацлавський підстолій (1761) і кременець¬кий гродеький писар (1764), Ґ. належав спершу до табору Потоцьких, т. зв. «патріотів», але не¬забаром став палким прибічником Станіслава Авґуста. Король дарував його особливою при¬хильністю, про що свідчать призначення на по¬сади: вінницького підстарости (1766), королівсь¬кого шамбеляна (1767), брацлавського підчашо¬го (1771), вінницького (1772) і брацлавського (1774) хорунжого, коронного мечника (1775). консула Постійної ради (1776-78), пжилуського старости, королівського підкоморія і ротмістра національної кавалерії.

Був відзначений ордена¬ми св. Станіслава (1776) і Білого Орла (1778). V 1787 р. гостив у себе в Терешках Станіслава Августа, який повертався з Канева. Був послом від Пінського воєв. на сейм 1776 р. і від Брацлавського – на Чотирирічний сейм, де став сеймовим комісаром (1791) і брав активну участь у диску¬сіях навколо проекту конституції, виступаючи рі¬шучим противником реформ. У 1792 р. приєдна¬вся до Торговицької конфедерації і був обраний її консулом. За призначенням Папи Римського Пія VI виконував функції апостольського синди¬ка отців капуцинів Пол. провінції (1788).

Був одружений (шлюб І.Х.1766) з Геленою Боженець-Лєшніцькою, донькою Войцєха й Людвіки з Нєлавіцьких, яка походила з давнього ру¬ського княжого роду. У посагу за нею отримав значні маєтності в Житомирському, Овруцькому, Володимирському й Луцькому повітах.

За умовами поділу батьківського спадку (1771) на його частку припали Тсрешки н Малинки Кременець¬кого пов., Вороновнця, Степанівна, Сорочин, Ко¬марів, Михайлівка (або Косткопіль), Комарівка, Тростянець, Федорівка, тендерів, Кальнишівка, Марківка і Латанці (або Залісний Комарів) Він¬ницького пов., половина пожиттєвого володіння в Зозівському ключі там же, двір у Дубні, а та¬кож у спільному з братом володінні двір у Льво¬ві. У Вороновиці в 1780-90-х рр. збудував палац і фундував костьол св. Михайла Архангела.

Помер 11.IX.1792 в Терешках, похований у родинному склепі в підземеллі Вінницько¬го домініканського костьолу. Мав з Геленою Боженець-Лєшніцькою дітей: Антоні, Яна Непомуцена (→ А. Ґрохольський), Теклю (1772-28.1.1798), заміжню за → Францішеком Лазнінським, і Юлію (1773-1832) – за Юзефом Понятовським.

Антоні (7.VII.1767, Терешки – 22.IV.1808, там же) 1789 р. став ротмістром національної кавалерії. У 1792 р. як комісар, а потім голова Цивільно-військової комісії порядку Брацлавського воєв. енергійно збирав магнатську міліцію, спорядження та провіант для армії → Ю. Понятовського. Кавалер орденів св. Станіслава й Бі¬лого Орла, залишив військову службу у званні ген.-майора. Був призначений маршалком новоутвореної Брацлавської губ., від 1796 р. неодноразово обирався маршалком шляхти Старокостянтинівського пов. У шлюбі з Елеонорою Бєжинською, яка з ним розлучилася, дітей не мав.

PSB (J. Jankowska); *Aftanazy, t. 10, s. 285, 394, 406′, 408 (зобр. дружини Ґ.), 499-500, 506-507, t. 11, s. 174; Boniecki, t. VII, s. 68; Drwęca [Radzimiński Z.] Pietniczany i ich dziedzice, Kr., 1878, s. 6; Urbański (2), s. 55, 68; Uruski, t. IV, s. 379, t. VIII, s. 375; — Труды ПЕИСК, c. 185; – ДАВО: ф. 480, oп. 1, cnp. 20, арк. 460–464 зв., cnp. 68, арк. 363-366, cnp. 69, арк. 161- 162зв., 745 745 зв.

Вікторія Колесник – Відомі поляки в історії Вінниччини